Спрощення груп приголосних
- Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка
А ненавис..ний, совіс..ний, пропус..ний, вартіс..ний
Б шіс..надцять, радіс..ний, пес..ливий, ціліс..ний
В нещас..ний, перс..ня, скатер..ка, компос..ний
Г влас..ний, надкіс..ниця, гус..нути, зап’яс..ний
Д свис..нути, первіс..ний, прихвос..ні, жаліс..ний
- Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка
А безвиїз..ний, корис..ний, випус..ний, кіс..лявий
Б облас..ний, волос..ний, бороз..на, цінніс..ний
В радіс..ний, швидкіс..ний, бандурис..ці, очис..ний
Г зап’яс..ний, піз..ній, безсовіс..ний, зліс..ний
Д облас..ний, свис..нути, вис..нути, шіс...надцять
- Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка
А перехрес..ний, пристрас..ний, заздріс..ний, учас..ник
Б провіс..ник, шіс..надцять, невіс..ці, особистіс..ний
В щас..ливий, захис..ник, хвас..ливий, мас..ний
Г доблес..ний, піаніс..ці, капос..ний, аванпос..ний
Д нещас..ний, форпос..ний, контрас..ний, чес..ний
- Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка
А чес..но, зап’яс..ний, піз..но, ус..ний
Б балас..ний, наміс..ник, капос..ний, учас..ник
В сер..цевий, щас..ливий, якіс..ний, улес..ливий
Г тиж..невий, гедоніс..ський, ціліс..ний, почес..ний
Д хвас..ливий, рідкіс..ний, масн..ий, невіс..ці
- Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка
А компос..ний, буревіс..ник, виїз..ний, випус..ний
Б невіс..чин, хвас..ливий, щас..ливий, хворос..няк
В бряз..нути, пес..ливий, плюс..нути, реміс..ник
Г тріс..нути, зловіс..но, бриз..нути, заздріс..ний
Д кількіс..ний, кіс..лявий, шіс..надцять, швидкіс..ний
- Спрощення приголосного на письмі не відбувається у виділеному слові рядка
А пес..ливий голос
Б популярний тиж..невик
В голосно пис..нути
Г сер..цевий напад
Д плюс..нути водою
- Спрощення приголосного на письмі не відбувається у виділеному слові рядка
А облас..ний центр
Б випус..ний вечір
В сніжний буревіс..ник
Г проїз..ний документ
Д корис..ний продукт
- Спрощення приголосного на письмі не відбувається у виділеному слові рядка
А щас..ливий випадок
Б капос..ний песик
В піз..ня осінь
Г швидкіс..ний потяг
Д голосно вис..нути
- Спрощення приголосного на письмі не відбувається у виділеному слові рядка
А хвас..лива жінка
Б захис..ник Батьківщини
В доблес..ний воїн
Г ус..не мовлення
Д влас..ний досвід
- Спрощення приголосного на письмі не відбувається у виділеному слові рядка
А бриз..нути водою
Б мас..ний погляд
В учас..ник змагань
Г зап’яс..ний суглоб
Д улес..лива мова
- Спрощення приголосного лише у вимові відбувається у виділеному слові рядка
А зловіс..ний звук
Б талановитий реміс.ник
В особистіс..ний підхід
Г радіс..ний сміх
Д невіс..чина спідниця
- Спрощення приголосного лише у вимові відбувається у виділеному слові рядка
А туристичне аген..ство
Б почес..ний гість
В безсовіс..ний чоловік
Г очис..на споруда
Д рідкіс..ний екземпляр
Правильні відповіді:
- Д 4. В 7. Б 10. Г
- Б 5. Г 8. Д 11. Д
- А 6. А 9. А 12. А
Завдання
1. Прочитати. Виписати слова (у початковій формі), у яких відбулося спрощення.
Жде Україна убога на чесних і мужніх синів. (А.Коляновський.) І впаде оте душевне рабство ненависне. (Л.Забашта.) Привіт тому, хто не шукав угоди, з напасником не їв чужий обід. (А.Малишко.) Шістнадцять месників-героїв звитяжно витримали бій, життя своє за честь, за волю вітчизні віддали своїй. (М.Тарновський.) Наше плем’я завзяте і вперте: ми таки просочились на волю між кістлявими пальцями смерті. (І.Качуровський.) Серця правдиві до сердець гукають. (П.Куліш.) Мила наш душа правдива, совісна, трудяща. (Д.Білоус.) Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали. (В.Сосюра.) Я чую слово щире, не облесне. (П.Перебийніс.) А найстрашніші – трутні злісні. Вони картання гідні, звісно. (Н.Тихий.) Ненависна мені одноманітність. (Д.Павличко.)
2. Від поданих іменників утворити прикметники. Групи приголосних, у яких відбулося спрощення, підкреслити.
Зразок. Кількість – кількісний.
Якість, користь, проїзд, совість, доблесть, заздрість, піст, масло, пристрасть, ненависть, щастя, швидкість.
3. Переписати, вставляючи на місці крапок, де це потрібно, пропущену літеру.
І. Форпос..ний, захис..ний, компос..ний, діяльніс..ний, правозахис..ник, бурвіс..ник, прихвос..ні, глуз..ливий, оповіс..ник, шіс..надцять, боліс..ний, заздріс..ний, шелес..не, блис..нути, вільгіс..ний, сер..це, кіс..лявий, пес..ливий.
ІІ. Страс..ний тиждень, водохрес..ні морози, ус..ний епос, доблес..ний воїн, улес..ливий ворог, почес..не звання, швидкіс..не шосе, облас..ний архів, виїз..на нарада, кількіс..ний склад, вартіс..ний захід, особистіс..ний підхід, капос..на лисиця, аванпос..ний загін, балас..ний запас, контекс..ні синоніми, контрас..ні кольори, компас..ні карти портулани.
4. Переписати, вставляючи, де потрібно, пропущені букви.
Праця корис..ніша за будь-які ліки. Корис..ливість збагачує заздрістю. Чес..на праця щастя приносить. Без труда щас..ливий тільки лінивий. На грубе слово не зважай, на улес..ливе – не здавайся. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корис..ним. Хто піз..но встає, тому хліба не стає. Нате й мою сироватку, щоб моя була мас..ниця. Запас..ливий вартий багатого. Образилось порося на піс..ного карася. Як труд радіс..ний, то життя не гірке. Жито два тиж..ні зеленіє, а два – колоситься. Хрус..нуло, як горіх, шус..нуло, як у міх. І з кукурудзяного поля можлива щас..лива доля. Без обережності й мудрість беззахис..на. Без сокири по дрова піти – один хворос..няк принести. З кіс..лявої рибки несмачна юшка. Коли вуха відморозив, шапку надівати піз..но. Погане дерево зліс..но й тесати. Захис..на смуга – не треба й друга.
5. Переписати, від поданих у дужках слів утворюючи прикметники або прислівники. Позначити в словах орфограму “Спрощення в групах приголосних”.
(Щастя) той, кого вчать чужі пригоди. Не хитруй, не мудруй, а (честь) працюй. Як повна скриня, то в ній (заздрість) миша. Коли не дістався до сметани, кажи, що сьогодні (піст) день. Більше взнаєш – (щастя) будеш. Бережись (лестощі) чоловіка, як потайного собаки. Слова (масло), а пироги (піст).
6. Пояснити значення поданих фразеологізмів. Виписати слова з орфограмою «Спрощення в групах приголосних».
Народитися під щасливою зіркою. Ходяча чеснота. Усна газета (про поширення чуток). Ужалити в серце. Місце під сонцем. Висіти на чесному слові. Слати язик під ноги. Сім п’ятниць на тижні.
7. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “Спрощення в групах приголосних”.
Будьмо, друже, чесними. (В.Крикуненко.) Не вір облесним, ст..режися злюк. (І.Франко.) Поезія – це діло совісне. (А.Малишко.) І напл..вали радісні розмови. (М.Стельмах.) Вір в щасну долю, хай вона г..рка. (Г.Коваль.) Три Мойри – три бе..жалісні богині, що визначають все людське ж..ття. (Л.Костенко.) Під удари вітру злісні відч..нив вікно я пісні. (В.Сосюра.) Якби усі були щасливі золотоокі вчит..льки! (В.Сосюра.) В невизнанні є теж чеснот набуток! (Л.Забашта.) Зловісні пр..мари очей не вжахнуть. (М.Рильський.) Смерть кістлява косою хай собі трясе, а я таки не піддаюся, струсну, погану, засміюся! (М.Тарновський.) Не раз і не два нашу землю святу топтав ненависний чужин..ць. (В.Сосюра.) Мій Києве, щаслива нота в твоєму голосі бр..нить. (Д.Павличко.) І очі пестливо гладять з..млі кожну впадину й схил. (М.Бажан.) Тих шістнадцять золотих світанків, ніби кущ троянди, зайнялись. (Д.Луценко.) Через всі т..сячоліття на дорозі пер..хресній пр..паду до твого сліду ковилем. (Б.Олійник.) Чому ж напасник утіка? Коротка люлька в к..зака, та довга шабля в к..зака. (М.Стельмах.) Почесна є професія одна – це людям добрим кр..ниці копати. (В.Грінчак.) Довіку б тобі, захисник України, не знати атак і смертей Сталінграда. (Д.Луценко.) Як ти поет, то в руки сам б..реш своє в..лике серце благовісне, б’єш ним об н..беса. (Д.Павличко.) Шарпни струну бе..жалісно, потужно. (Леся Українка.) І знову в серці зак..па сльоза, ніким не зрима, болісна, п..куча. (Г.Коваль.) Ой, Дінець! Твої хвилі масні все пл..вуть перед мене неначе. (В.Сосюра.) Не мав к..нця ненависний дротище! (Д.Павличко.) М..нув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий поч..наю. (Марко Вовчок.)
ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ
- Зі знаком м’якшення всі слова пишуться в рядку
А бояз..кий, дон..ці, лял..чин, порт..єра
Б Грин..чишин, громадян..ство, вишен..ці, мен..ші
В велетен..ський, яс..ніс..т.., таріл..ці, всер.,йоз
Г повіс..тю, кур..йоз, (у) скрин..ці, біл..шіс..ть
Д гет..ман, різ..блення, міл..ярд, Максим Гор..кий
- Зі знаком м’якшення всі слова пишуться в рядку
А нен..чин, (у) таріл..ці, Хар..ків, ескадрил..я
Б вінниц..кий, (у) скрин..ці, джерел..це, сіл..с..кий
В дон..чин, корис..тю, тон..ший, лял..чин
Г різ..блений, бджіл..ці, медал..йон, (у) тюр..мі
Д близ..кість, волин.хький, дитинон..ці, (у) брун..ці
- Зі знаком м’якшення всі слова пишуться в рядку
А бат..ківщина, шампін..йон, т..мяний, бояз..кіс..т..
Б Уман..щина, (у) жмен..ці, бал..зам, видел..ці
В власниц..кий, Гуцул..щина, вишен.., століт..
Г піс..ня, вартіс..т.., черкаський, вол..єр
Д матін..чин, Покал..чишин, ал..бінос, свіжісін..кий
- Зі знаком м’якшення всі слова пишуться в рядку
А пан..ство, куз..ня, лял..чин, кринич..ці
Б уман..ський, війс..ко, змен..шити, бояз..кий
В Михал..чук, у каз..ці, Пан..чишин, нян..ці
Г т..охкати, парасол..ці, крил..ця, с..омий
Д криворізький, ґедз.., молот..ба, держал..но
- Зі знаком м’якшення всі слова пишуться в рядку
А нян..чити, брен..кати, вел..можа, т..мяний
Б віс..тю, нен..чин, змен..шити, (у) бан..ці
В приятел..ці, таріл..ці, різ..бяр, учител..ство
Г Натал..ці, людс..кість, камін..чик, туш..
Д кін..чик, спанієл.., ал..янс, ад..ю
- Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А майбут..нє, донеч..ці, кін..чик, гол..ці
Б поділ..с.. кий, (на) вишен..ці, рязан..с..кий, батьківський
В нен..ці, стан..те, колодяз..ні, потьмянілий
Г дон..чин, невіст..ці, склян..ці, тон..ші
Д дамас„кий, Суец.., спіл..чанський, спец..
- Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А бояз..н.., міс..кий, робит..ся, нен..ці
Б снит..ся, матін..ці, ред..ці, радіс..т..
В ескадрил..я, їдал..ня, стіл..чик, син..ого
Г дівчин..ці, на сторін..ці, камін..чик, (у) колис..ці
Д підносит..ся, киц..ка, Степан..чук, гал..ченя
- Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А калинон..ці, чернівец..кий, сен..йор, вуз..кий
Б хустин..ці, кін..чик, п’ят..десят.., ремін..чик
В їд..мо, радіс..т„, багат..ма, німец..кий
Г Гриц..ко, донец..кий, київс..кий, лікар..
Д Фед..чишин, змагаєш..ся, віч..ніст.., (на) бурул..ці
- Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А рибал..чин, шприц.., Єлец.., чотир..ма
Б с..ого дні, лял..ці, здаєт..ся, тіл..ки
В освітян..с..кий, корис..тю, рибал..ство, батен..ко
Г ган..ба, (у) кишен..ці, дон..ка, д..оготь
Д п’ят..десят.., шіст..сот, краплин..ці, кін..цівка
- Без знака м’якшення всі слова пишуться в рядку
А Пан.ленко, на яблун..ці, багац..ко, куз..ня
Б (у) хатин..ці, с..міх, дон..ці, стан..те
В (в) ополон..ці, жін..ці, кобзар.., ін..ший
Г смієт..ся, (на) брун..ці, Натал..чин, борщ..
Д матін..ці, жас..кий, гір..куватий, Максим Гор..кий
Правильні відповіді:
- Д 4. Г 7. Г 10. В
- Б 5. А 8. Б
- В 6. А 9. Д
Завдання
1. Прочитати. Виписати слова з м’яким знаком, записати їх фонетичною транскрипцією.
Зразок. [м’іс’ац’].
Дивиться двір твій на місяць в підзорну трубу криниці. (Ю.Ряст.) Відро до криниченьки дзвонить. (В.Василашко.) Дивлюсь крізь спомини з журбою, як хлопчик з відрами іде. (В.Сосюра.) Місяць – срібне відерце, і зоря горілиць. Хтось налив моє серце срібним дзвоном криниць. (Г.Коваль.) Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця! (П.Перебийніс.)
2. Переписати. Виділені слова розібрати за будовою, обгрунтувати вживання в них м’якого знака.
І. Нахилили квіти голівоньки скрізь. (В.Сосюра.) Мені мов сестроньки оці берези та калини. (Д.Луценко.) Козацький вітер вишмагає душу. (Л.Костенко.) Вирізьбляє блискавиця шви на синім полотні. (М.Стельмах.) На спориші легенький слід. (В.Мордань.) Молоденький місяць став шляхи верстати, щоб могла людина ріг його дістати. (А.Малишко.) Я череду у полі доглядаю, цілісінькую ніч не спочиваю! (Л.Глібов.)Стьмяніли браслети і гребені. (Л.Костенко.) У європейськім костюмі я не такий, як колись. (В.Сосюра.) Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами (Б.Олійник.) Аж тепер вже видно, хто ми до самісіньких глибин. (Л.Костенко.)
ІІ. Лети собі, ворононьку, мені – в іншу сторононьку. (Ю.Ряст.) Волошки, ніби сині зіроньки, блищать. (М.Рильський.) Схожі на малесенькісонця, підвелися втомлені ромашки. (О.Вертіль.) Між кручами петляє до Дністра тонесенькою жилкою Мурашка. (П.Перебийніс.) Якісолодісінькі години перебуваю я, сидячи там в самотині. (І.Нечуй-Левицький.) Верба у котиках – як срібний злет брови, ні, не брови –тонесенької брівки. (Н.Волотовська.) В оченьках чистих сонечко грає. У радість перекуй дрібненький свій одчай. (М.Рильський.)
3.Подані іменники поставити у формі давального відмінка однини. Обгрунтувати вживання і невживання м’якого знака.
Донька, Оксанка, Маринка, нянька, дитинка, матінка, мамонька, калинка, калинонька, краплинка, хатинка, Галька, голка, Галинка, Юленька, Лізонька, Маланка, Валька, Валентинка, Васька, паска, праска, сопілка, бурулька, гілка, лялька, рибалка, зозулька, спілка, кілька, ополонка, синька, пінка, Жмеринка.
4. Переписати, вставляючи на місці крапок, де потрібно, м’який знак. Позначити в словах орфограму “М’який знак”.
І. В “Енеїді” і в “Натал..ці Полтавці” Іван Котляревський утвердив високе почуття людської і національної гідності, без чого не можна було б і думати про відродження культури пригнобленого краю. (Є.Сверстюк.) Весняний гомін народився у вербовій брун..ці. (Г.Коваль.) Висить зоря на срібній павутин..ці. (Л.Закордонець.) “Щасливого лову!”- кивала вона головою рибал..ці. (М.Коцюбинський.) І сняться мені й дотепер русал..чині зоряні очі. (Л.Тендюк.) Човен хлюпа в річен..ці – не біда. З річки синій місяченько вигляда. (Г.Коваль.) Сонний місяць, мов в колис..ці, в синій вишині. (В.Сосюра.) Ой не можна березон..ці край тину не витись. (М.Костомаров.) Виходить, полохливій перепіл..ці тепер не так лячно. (М.Стельмах.) Господи, яка то була радість Пріс..ці! (Панас Мирний.) Засіли ліньки Зін..ці в колін..ці. У кишен..ці вітер гуляє. При сухій гіл..ці й сира запалає. (Нар.творч.)
ІІ. Ми будемо жити в спіл..ці із людьми-братами. (Б.Грінченко.) ...Благання я посилаю долен..ці своїй. (Леся Українка.) Зіграй мені, вівчарю, на сопіл..ці, коли під вечір стелеться туман. (Л.Забашта.) Смаглява ніч в колис..ці гір гойдала місяця малого. (Д.Павличко.) Зачіплянка полюбилася Вірун..ці ще й тим, що тут люди рано встають, схід-сонця не просипають. (О.Гончар.) І корали, дон..чині корали зорями ранковими палали. (Д.Луценко.) Знов зоря світання стерла сон крилом, цвірін..чить горобчик срібно за вікном. (В.Сосюра.) А на гіл..ці лист пожовклий затремтить в конанні. (Олександр Олесь.) Тут що не двір, то квітне по Натал..ці, і кожна хоче у кіно й на тан..ці. (Л.Костенко.) Горенько Парас..ці! (Панас Мирний.) Козак на коника схопився, Марусен..ці вклонився. Рибал..ці дощ не перешкода. Хлопчикові хочеться рушниці, а дівчин..ці – голки. Сухо в жмен..ці, порожньо в кишен..ці. Чоловік у горіл..ці, як собака в скаженівці. Любо нен..ці, як дитина в честі. (Нар.творч.)
5. Подані іменники поставити у формі родового відмінка множини. Обгрунтувати вживання м’якого знака.
Столиця, паляниця, вишня, пісня, кузня, будівля, питання, звільнення, застереження, розв’язання.
6. Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в формі родового відмінка множини. Позначити в словах орфограму “М’який знак”.
І. Всіх слів і (брехня) не бери на віру, на фальш і зраду май порядний дрюк. (І.Франко.) Міняється душа від жару (таємниця) народу рідного. (А.Малишко.) Один Язик під час розмов (дурниця) чимало намолов. (А.Качан.) Ще багато (пісня) непочатих у закоханім серці моїм. (В.Сосюра.) Я вийду до своєї вишеньки через пісень калинові мости (Б.Олійник.) А мій дужий спів лунає і гуде над шумом (хвиля). (Олександр Олесь.) Я бачив багато (столиця) за горами, за долами. (Д.Луценко.) Тривога обняла всіх, і люди збіглись з усіх (вулиці). (П.Куліш.) Зелений степ зацвів маками, ударив струнами (пшениця). (М.Стельмах.) А як гнойку не буде в полі, то й (паляниці) не буде на столі. (В.Симоненко.)
7. Прочитати. В яких словах на місці крапок потрібно поставити м’який знак? Слова з м’яким знаком і без нього записати в дві колонки.
Кін.., піч.., в’яз.., календар.., ніч.., міц.., верф.., любов.., Суламіф.., навчан..ня, близ..ко, маз..зю, суміш.., батен..ко, матін..ці, нен..ці, вісім, сут.., дяд..ко, сип..те, дріб.., полтавс..кий, сіл..с..кий, селян..ство, рибал..ство, він..чати, тон..ший, бакен..щик, балкон..чик, майбут..нє, молод.., піс..ля, нал..лємо, колос..ся, збіж..жя, навман..ня.
ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА
- Апостроф в усіх словах ставиться в рядку
А моркв..яний, любов..ю, ком..юніке, різьб..ярство
Б Лук..янівка, розв..язати, пів..ящика, з..юрмитися
В пор..ядок, св..яткувати, торф..яник, духм..яний
Г грав..юра, надвечір..я, В..язьма, пред..явник
Д трав..яний, пів..яблука, св..ященик, прем..єра
- Апостроф в усіх словах ставиться в рядку
А повітр..я, дзв..якнути, невід..ємний, тьм..яний
Б зв..язковий, б..юст, різнотрав..я, кав..ярня
В Валер..ян, зім..яти, арф..яр, реп..ях
Г зав..язати, пуп..янок, р..юкзак, р..яска
Д львів..янин, різдв..яний, під..їзд, в..юн
- Апостроф в усіх словах ставиться в рядку
А миш..як, бар..єр, об..єкт, Св..ятослав
Б хутор..янин, торф..яний, під..юджувати, Лук..ян
В пів..ягоди, К..юрі, п..єдестал, компьютер
Г Григор..єв, узгір..я, Д..юма, б..юрократ
Д В..єтнам, кур..єр, ін..єкція, дріб..язковий
- Апостроф в усіх словах ставиться в рядку
А дит..ясла, черв..як, зів..ялий, м,.ята
Б пів..Європи, мавп..ячий, слов..яни, рутв..яний
В без..язикий, р..яд, бур..як, кур..єр
Г б..юро, безправ..я, об..єкт, к..юрі
Д пор..док, бур..ян, кутюр..є, полив..яний
- Апостроф в усіх словах ставиться в рядку
А М..юнхен, інтерв..ю, Бр..юссель, рутв..яний
Б кап..юшон, зм..якшити, р..ясно, тім..я
В ф..юзеляж, к..юре, ал..янс, міл..ярд
Г В..ячеслав, пів..ялинки, рум..янець, п..янкий
Д комп..ютер, п..юпітр, дит..ясла, черв..як
- Без апострофа всі слова пишуться в рядку
А цв..ях, мавп..ячий, грав..юра, медв..яний
Б матір..ю, черв..як, св..ященик, мор..як
В ін..єкція, вар..єте, попідтинн..ю, в..ялити
Г транс..європейський, вітр..як, верф..ю, юніст..ю
Д передсв..ятковий, мавп..ячий, духм..яний, арф..яр
- Без апострофа всі слова пишуться в рядку
А інтер..єр, під..юджувати, порт..єра, пред..явник
Б роз..ятрити, інтерв..ю, возз..єднання, багр..яний
В подвір..я, транс..європейський, ін..єкція
Г п..юре, шерст..ю, Г..юго, дез..інфекція
Д цв..яшок, прем..єр, моркв..яний, посв..ята
- Без апострофа всі слова пишуться в рядку
А любов..ю, б..юро, об..єкт, без..язикий
Б б..юджет, розм..якшити, мр..яка, вар..ят
В брукв..яний, п..юпітр, карб..юратор, мад..яр
Г роз..єднати, багр..яний, п..єса, верхівця
Д гар..ячий, ком..юніке, б..юрократ, кар..єра
- Без апострофа всі слова пишуться в рядку
А кон..юнктивіт, рум..яний, тьм.яний, бр..язкати
Б пам..ятати, Монтеск..є, ад..ютант, пор..ядок
В кар..єр, миш..як, р..ядок, р..ясний
Г диз..юнкція, р..юмсати, з.їзд, трав..янистий
Д рутв..яний, скатерт..ю, трьох..етапний, бур..я
- Помилки на правило «Вживання апострофа» допущено в рядку
А Мар’яна, духмяний, сім’я, різдвяний
Б Зоряна, моркв’яний, інтер’єр, арфяр
В м’яз, священний, капюшон, зобов’язання
Г роз’ятрити, сузір’я, трав’яний, дит’ясла
Д Кюрі, бюджет, святковий, без’ядерний
- Помилки на правило «Вживання апострофа» допущено в рядку
А транс’європейський, п’ятниця, сюжет, п’ятеро
Б рюкзак, дит’ясла, Руж’є, багрянець, дебют
В Фур’є, роз’ятрений, м’ятний, без’язикий
Г пів-яблука, грюкати, пів’ягоди, кор’яга
Д зів’янути, плоскогір’я, реп’ях, риб’ячий
- Помилки на правило «Вживання апострофа» допущено в рядку
А мавп’ячий, соромязливий, лижвяр, різьбяр
Б слов’яни, рутвяний, мюзикл, пюре
В об’єктив, виряджати, солов’їний, зап’ястний
Г Мін’юст, бюджет, м’ясний, черв’як
Д В’ячеслав, полум’я, Дем’ян, торф’яний
Правильні відповіді:
- Б 4. А 7. Г 10. Б
- В 5. Г 8. В 11. Г
- Д 6. А 9. Д 12. А
Завдання
1. Прочитати. Пояснити вживання і невживання апострофа у поданих словах.
Сім’я, духмяний, свято, зв’язок, В’ячеслав, Святослав, Валер’ян, Лук’ян, гуморист Василь Чечвянський, артист Іван Мар’яненко, романіст Іван Багряний, живописець Сергій Григор’єв, історик Іван Крип’якевич, місто Звягель, село Листвянка, торф’яна промисловість, тьмяний день, варшав’янин, пів’яру, пів’ями, подвір’я, повітря, заозер’я, роз’їзд, від’ємний, з’ятрений, зябровий, з’їдять, зять, під’яр’я, Мар’яна Прядченко, бур’ян, буряк, роз’їхатися, розійтися.
2. Переписати, на місці крапок уставляючи, де потрібно, апостроф. Позначити в словах орфограму “Апостроф”.
Солом..яним волом не орати, сінним конем не їздити. Залізо іржа з..їдає, а заздрісний від заздрощів погибає. Катерина Дем..яну не попустить бур..яну Хороший господар на св..ято не киває. На криву дірку – кривий цв..ях. Як на ноги зіп..явся, то й за працю взявся. З охотою можна і камінь прицв..яхувати. Черв..я дерево точить, а невміла хазяйка дім переводить. Коли злива р..ясна, дерев не поливають. Яка тканина, така й р..яднина. Хто буденного одягу не носить, той св..яткового не має. Краще втрата, яка об..єднує, ніж здобич, яка роз..єднує. Песика б..ють, а левик боїться. Соловей хвалиться голосом, а папуга – пір..ям.
3. Поставивши, де потрібно, апостроф, слова з апострофом і без нього записати в дві колонки.
Крем?яний, мавп?ячий, об?єднання, роз?яснення, різьб?яр, прислів?я, призьб?яний, під?южування, верб?я, брукв?яний, острів?янин, сер?озний, узгір?я, риб?ячий, зап?ястний, тьм?яний, стерв?ятник, верф?яний, жираф?ячий, брукв?яний, р?ясний, Лук?янівка, дзв?якнути, пір?їна, Р?єпін, Стеф?юк, Бр?юллов, Дем?ян, бур?я, бур?ян, Р?язань, в?язи, Вороб?йов, тім?я, роз?юшити, без?язикий, з?їдений, від?їзний, Бр?янський, сузір?я, дит?ясла.
4. Переписати, вставляючи, де потрібно, апостроф.
Рутв..яний вінок, Різдв..яне надвечір..я, посв..ячений хліб, пам..ятник Р..єпіну, династія Р..юриковичів, медв..яні пахощі, сап..янові черевички, прицв..яхована дошка, мальовниче подвір..я, р..яхтить повітр..я, роз..ятрювати біль, над..їхати вчасно.
5. Пояснити значення фразеологізмів. Виписати слова з орфограмою “Апостроф”, обгрунтувати написання цих слів.
Кам’яне (м’яке) серце. Кропив’яне сім’я. Солома солом’яна (казка про солом’яного бичка). Роз’їсти серце. Вп’ястися п’явкою. Як на пень з’їхав. Пуд солі з’їсти. На риб’ячому хутрі. З самого пуп’янка. І муха крилом уб’є.
6. Прочитати. Пояснити вживання м’якого знака в іншомовних словах.
І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький-один. (Л.Костенко.) В кожному моменті сяє вічності брильянт. (І.Франко.) Чуєте, грають марсельєзи справедливості. (Л.Забашта.) Вітрів свавілля, музика - Севілья! (Л.Костенко.) Не вмовкайте, звучіть, кастаньєти палких солов’їв! (Є.Гуцало.) Всі, хто буває на острові, діляться для Нечуйвітра на майстрів і браконьєрів. (О.Гончар.) Тільки вчора, здається, у Нью-Йорку розвітались, а він уже у Бельгії стрічає... (Б.Олійник.) Над вулицею понависали стіни хмарочосів, а тому вулиця скидалась на глибокий каньйон. (Є.Гуцало.) Через мільярди літ читаю на аркушах стін слова і дістаюся до первокореня слова. (Б.Олійник.) Давила бархатна тиша. Чаїлися тіні в портьєрі. (Л.Костенко.) Моє ж досьє велике, як майбутнє. (В.Стус.) Ось мафіозо, взятий ніби в жарт під стражу, грає з другом у більярд. (Д.Павличко.) Портьє жує щось, і його повне обличчя ходить на гладкім підборідді, наче плаває в хвилях. (М.Коцюбинський.) Чого він тут, я й сам не знаю, він чай спокійно попиває і заїдає монпансьє. (В.Сосюра.) Сучасні люди, напевно, походять від кроманьйонців. (З підруч.)
7. Переписати, на місці крапок уставляючи, де потрібно, м’який знак.
І. Авін..йон, н..юанс, фл..юс, сен..йор, дуен..я, д..юйм, куліс..є, фл..югер, модел..єр, Кордил..єри, С..єрра-Невада, с..южет, Н..ютон, Гот..є, бутон..єрка, т..юрбан, ател..є, цел..юліт, пен..юар, горел..єф, бл..юз, кан..йон, бел..єтаж, порт..є, нат..ютморт, дос..є, конферанс..є, с..юїта, Люс..єн, Жул..єн, Лавуаз..є, фл..югер, Пхен..ян, В’єнт..ян, біл..ярд, бурд..юк, компан..йон, монпанс..є, камуфл..яж, камарил..я, с..юрприз, ескадрил..я.
ІІ. Кардинал Рішел..є, драматург Мол..єр, композитор Йоганн Себаст..ян Бах, сонети Віл..яма Шекспіра, романи Еміля Зол..я, художник Г..юстав Доре, театр Бергон..є, кіноактори Анна Ман..яні та Жерар Депард..є, письменник Джозеф Ред..ярд Кіплінг, художник Амадео Моділ..яні, співачка Монсерат Кабал..є.
8. Прочитати. Пояснити вживання і невживання апострофа в іншомовних словах.
Італійське місто П’яченца, абатство Жюм’єж у Франції, місто Хедеб’ю у Данії, Дар’яльська ущелина, опера Понк’єллі “Джоконда”, письменники Анрі Барбюс та Маріо П’юзо, астроном Юрбен Ле Верр’є, винахідники кінематографа брати Люм’єр, річка Сирдар’я, ар’єргард, бюджет, пюре, мюзикл, бювет, кюре, к’янті, к’ят, ридикюль, манікюр, комп’ютер, Рів’єра, Мюнхен, Бюффон, Мюллер, ін’єкція, ад’ютант.
9. Уставляючи на місці крапок м’який знак або апостроф, записати слова в дві колонки.
Компан..йон, дистиб..ютор, кон..юктивіт, В..єтнам, Робесп..єр, С..юзен, сен..йор, мес..є, інтерв..ю, вол..єра, квартир..єр, еспан..йолка, гранул..ома, ад..ютант, ал..янс, бруцел..оз, квінтил..йон, Мол..єр, Ам..єн, Ет..єн, ар..єрсцена, папіл..йотки, мантил..я, ател..є, прес-пап..є, лос..йон, об..єкт, грил..яж, кабал..єро, кутюр..є, курт..є, кал..ян, сек..юриті, Рив..єра, барел..єф, б..єф, ескадрил..я, вар..єте, гіл..йотина, бул..дог, тер..єр.
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ
- Через дефіс усі слова пишуться в рядку
А автоматично/зроблений, автобусно/тролейбусний, внутрішньо/атомний, авто/механік
Б лікар/ендокринолог, баба/яга, льотчик/космонавт, сон/трава
В лісо/степ, генетико/молекулярний, західно/сибірський, транс/європейський
Г режисер/постановник, супер/зірка, асфальто/бетонний, пасажиро/потік
- Через дефіс усі слова пишуться в рядку
А фізико/математичний, стоп/кран, азотно/фосфорний, жар/птиця
Б внутрішньо/політичний, різно/характерний, аграрно/індустріальний, лікар/ хірург
В важко/атлет прес/секретар, різно/складовий, азотно/водневий
Г вище/згаданий, внутрішньо/галузевий, різно/масштабний, індустріально/ розвинений
- Через дефіс усі слова пишуться в рядку
А інженер/механік, пів/олівця, вище/зазначений, земле/коп
Б військово/полонений, яхт/клуб, гамма/промені, мікро/скопічний
В осінньо/зимовий, словесно/історичний, науково/технічний, пів/Африки
Г світло/синій, всесвітньо/історичний, легко/крилий, віце/президентський
- Через дефіс усі слова пишуться в рядку
А сила/силенна, життя/буття, фізико/математичний, кілограм/молекула
Б руко/пис, бар/ресторан, буркун/зілля, полин/трава
В нафто/сховище, контр/адмірал, радіаційно/екологічний, сонце/захисний
Г зоре/пад, тисячо/ліття, відео/телефон, генерал/майор
- Через дефіс усі слова пишуться в рядку
А західно/сибірський, водно/спортивний, буряко/збиральний, пів/Європи
Б індо/європейський, Свят/вечір, бор/машина, стоп/кран
В приватно/власницький, віце/адмірал, льоно/заготівля, чорно/волосий
Г суспільно/політичний, виставка/продаж, прем’єр/міністр, українсько/німецький
- Разом усі слова пишуться в рядку
А лікувально/профілактичний, широко/відомий, тонно/кілометр, терно/слива
Б архітектурно/планувальний, північно/морський, легко/атлет, гучно/мовець
В макро/економіка, важко/хворий, східно/слов’янський, золото/добувний, синьо/окий
Г північно/західний, мистецтво/знавець, глухо/німий, внутрішньо/венний
- Разом усі слова пишуться в рядку
А єдино/кровний, ломи/камінь, кумисо/лікування, листо/пад
Б праце/люб, глибоко/думний, міні/спідниця, пів/аркуша
В пройди/світ, дизель/мотор, контр/наступ, креп/сатин
Г високо/авторитетний, само/учитель, азотно/водневий, радіо/нукліди
- Разом усі слова пишуться в рядку
А історико/педагогічний, сніжно/білий, лісо/степ, мікро/об’єкт
Б красно/мовний, атомо/хід, літературо/знавець, машино/писний
В повітро/охолоджувальний, водо/грай, гіркувато/солоний, шибай/голова
Г зовнішньо/політичний, загально/науковий, кіловат/година, культурно/побутовий
- Разом усі слова пишуться в рядку
А земле/рийка, авто/шляховий, легко/розчинний, машино/будівний
Б матеріально/технічний, три/поверховий, супер/зірка, душевно/хворий
В взаємо/вигідний, столярно/механічний, військово/польовий, багато/мовний
Г внутрішньо/атомний, суспільно/корисний, багато/разовий, унтер/офіцер
10. Разом усі слова пишуться в рядку
А матеріально/відповідальний, вище/згаданий, різно/складовий, червоно/чорний
Б військово/інженерний, шістнадцяти/річчя, кислувато/солодкий, ампер/метр
В темно/зелений, мало/знайомий, військово/службовець, хлібо/роб
Г право/бережний, карко/ломний, внутрішньо/галузевий, високо/продуктивний
ll. Окремо всі слова пишуться в рядку
А полу/мисок, агро/культура, жовто/гарячий, історично/цінний
Б колективно/обговорений, орфографічно/правильний, взаємно/корисний, взаємно/обернений
В динамо/машина, культурно/освітній, азотно/фосфорний, ампер/година
Г військово/зобов’язаний, темно/шоколадний, чорно/зем, пап’є/маше
12.Окремо всі слова пишуться в рядку
А військово/полонений, мовно/стилістичний, народно/поетичний, радіо/фізик
Б птахо/ферма, суспільно/корисний, вело/трек, боє/припаси
В орфографічно/складний, полярно/протилежний, правильно/розташований, принципово/важливий
Г всесвітньо/відомий, вище/зазначений, віце/президент, крило/подібний
Правильні відповіді:
- Б 4. А 7. А 10. Г
- А 5. Г 8. Б 11. Б
- В 6. В 9. А 12. В
Завдання
1. Виписати складні слова (у початковій формі), розібрати їх за будовою. Пояснити написання цих слів.
І. Шануй хлібороба: він усіх годує. У сінокіс сон тільки для ворон. Умілий косар і на крутосхилі добре косить. На одній сіножаті і віл напасеться, і бузько жаб наловить. І чортополох вологу любить. Де мир, там і лад, там у хаті благодать. З синьоокою одружиться – є на кого подивиться. Як у сім”ї лад, не потрібен зорепад. Кепсько вівцям, де вовк воєвода. Одним ударом віковічний дуб тільки вщипнеш. Коли дерево падає, лісорубів стає багато.
ІІ. Першими осередками науки в Київській Русі були монастирі, де створювались літописи. (З підруч.) Задумавсь я, як древньоруський витязь. (Є.Гуцало.) А гострозоре, мужнє покоління уже росте на молодій землі. (П.Филипович.) У гречкосіїв є веселі дні. (А.Малишко.) А скільки в цих дідів самоповаги! (М.Доленго.) Призначення хвилерізів – уповільнити переміщення піску хвилями і течіями. (З довідн.) Стоять дуби зелені, свіжолисті. (М.Рильський.) І тінь місяцехода вже зорям не чужа. (Л.Костенко.) Богдан ніде не бачив стільки соняшників і чорнобривців. (М.Стельмах.) Учені помітили, що перед землетрусом тварини починають непокоїтися. (З підруч.) Ось на одній нозі стоїть цибатий чорногуз. (Л.Тендюк.) Інформація – річ першорядної ваги. (З газ.)
ІІІ. І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля. (А.Малишко.) І краєвид околишній нехитрий п’є сонний плач дощової струни. (Г.Кочур.) І над усім – веселка тонкоброва шатром високим сяє здалека, де сіють хліб і зерну ставлять проби мислителі, звичайні хлібороби. (А.Малишко.) А щелепи землечерпалок вгризаються в верстви земні. (М.Бажан.) Насильницька колективізація сільського господарства підготувала умови для штучного голодомору 1932-1933 рр. (З підручн.) Стяг – давньоукраїнська назва військового прапора. (З довідн.) Не забуть скрипіння свіжоводої криниці. (М.Рильський.) Завжди є в самоствердженні потреба. (Є.Гуцало.) Першоосновою родоводу українського театру є народні обряди, ритуали, ігри. (З журн.) І забринять у небі вмитім ширококрилі журавлі. (А.Малишко.) Серед орлів є змієїди, які харчуються плазунами. (З довідн.)
2. Переписати, від кожної пари слів у дужках утворюючи складне слово.
До хати увійшов високий (горбатий ніс) красень. До оселі заходить високий, (кривий ніс) чолов’яга і одразу розтягує в посмішці повні уста. На нього глянуло троє (милі губи) білявеньких дівчаток. Ось розхряпано проторохтів старенький віз, на ньому горбатився (сива борода) дід. Скільки є отих (сива голова), (теплі очі) дідуганів, що снують собі на пасіках, по садках чи на човниках по тиховодах і мають радість не тільки для себе, а й заносять її людям.
3. Записати під диктовку. Написане звірити з надрукованим. Позначити в словах орфограму “букви о, е, є в складних словах “.
І. Над сонним містом легкокрилим роєм витають красні мрії, давні сни. (Леся Українка.) В проекціях вікон житейські одвічні сюжети: ось тут, за цим тюлем, гортає добродій газету. (Н.Диб’як.) Ніч не спить, білявка синьоока. (М.Доленго.) Я стукаю в нові, чужі, непевні двері, не знавши, може, там живуть і душогубці. (П.Куліш.) Золоті водоспади електричного світла падають на панелі, на очі, на руки. (В.Сосюра.) Ти тремтиш, ти поблід, лиходію? (М.Рильський.) Насичуй землю кров’ю людоріза в тяжкім бою на смерть і на життя. Хто може зректись життєтворних зусиль, прозрівань і сягань? (М.Бажан.) Якщо вже ми самостійні, пощо нам і за межею тисячоріччя горбіти на побудову Малоукраїни з двомовністю і двоєфлотством, безкордонством і безпардонством нахабства псевдосвоїх новоолігархів з рахунками і хатинками на багамах та панамах? (Р.Доценко.) Тут спалюється лють змієголова, йде служба мого серця, а не слова! (Д.Павличко.) Сумні військовополонені з руїн дивилися на нас. (В.Гужва.) Вічнозелені оливи чомусь виглядають, як люди, які не знали кохання, які не чекали весни. (Л.Забашта.) А весна сумною листоношею завертала з фронту до села. (П.Перебийніс.) Плями снігу лежать між травою, мов відбілюються сувої домотканого полотна. (В.Раєвський.) Уклонився, капелюх піднявши, свіжовмитий дядько мій Кузьма. (М.Рильський.)
ІІ. Прокотився серпень грозами, і весь світ запах чорноземом. (О.Довгий.) Чорноземні поля виткали зелені вруна озимини та ярини. (Є.Гуцало.) Земля звелась з-під снігу чорнолиця. (Є.Гуцало.) Ржава каска лежала в полі, в свіжозораній борозні. (А.Малишко.) Химерно смолоскип розгойдує пітьму. (В.Раєвський.) О, як він летів в бурелом напролом! (Б.Олійник.) Шлях листопадом за нами курличе, мчить крізь комети у всесвіт земля. (М.Малахута.) Далеко-далеко в горах народжувались водоспади. (І.Калянник.) На гостру косу стачить сінокосу. (Нар.творч.) Тоне зір у небозводі, він такий широкий. (В.Сосюра.) Живи, дух життєдайний, дух творчості людської! (М.Бажан.) Ми вже завели й космолети. (Б.Олійник.) Готуйся! Хвищі хижокрилі уже наладились летіть. (Н.Тихий.) І на стежках залишені сліди піском засипав суховій гарячий. (В.Раєвський.) І будить тишу водоспада гук. (Г.Коваль.) Душа ятриться з непокою, і водограй рида зі мною. (Г.Аполлінер.) Лісовози, сухогрузи, рудовози, буксири – продукція суднобудівного заводу “Океан”. (З газ.) Десь у тум чулані дірка, непідвладна мишолову. (В.Базилевський.) Не чорнійте, дні, на небосхилі, хай обручку сонця котять хвилі. (М.Ткач.) На смітнику і півень воєвода. (Нар.творч.)
285. Прочитати. Які слова з поданих речень можна вважати авторськими неологізмами? Яким способом їх утворено? Пояснити написання цих слів.
Під небом оцим хмурочолим знов буду я ждати весни. Я люблю вечори синьоблузі і далекі вогні угорі. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай. А треба буть таким, як небо, як огнеокий буревій. Прийде критик якийсь пенсноокий, мою душу розкрає до дна.
З творів В.Сосюри.
Комплексна підготовка до ЗНО
Містить
- Довідковий теоретичний матеріал (у таблицях)
- Тренуваль вправи до деяких тем
- Тренувальні тестові завдання у форматф ЗНО до деяких тем
- Відповіді до тестів
|